Наша цель - чтобы каждый евро из нашего финансирования работал на местах - глава регионального представительства ЕИБ
Интервью с главой регионального представительства Европейского инвестиционного банка (ЕИБ) в странах Восточной Европы Кристиной Микуловой
(текст подается на языке оригинала)
Біографічна довідка:
Крістіна Мікулова, докторка філософії, очолює регіональне представництво Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в країнах Східної Європи, яке базується в Києві. До призначення на цю посаду в жовтні 2024 року вона очолювала представництво ЄІБ у Лівані (Бейрут), а раніше працювала старшою радницею з питань політики в операційному департаменті ЄІБ. Відповідала за оцінку того, яку додану вартість приносять інвестиції ЄІБ і як вони впливають на сталий розвиток, а також за впровадження екологічних і соціальних стандартів банку в межах ЄС та за його межами. Крістіна розпочала свою кар’єру у Світовому банку після здобуття наукового ступеня доктора філософії із соціальних наук в Оксфордському університеті. Вона надавала експертну підтримку у сфері врядування для різних проєктів у Європі та Центральній Азії. Згодом знову приєдналася до Світового банку, цього разу вже як радниця в Раді директорів, де відповідала за роботу в Східній Європі та регіоні Машрек на Близькому Сході під час кризи сирійських біженців. Рідною мовою Крістіни є словацька. Вільно володіє українською та французькою, розуміє польську й російську, а також вивчає ліванський діалект арабської мови.
Текст: Оксана Гришина
- Ви працюєте в Україні вже пів року. Який фактор став вирішальним у рішенні приїхати до нашої країни під час війни? Що найбільше вас вразило тут? Які були очікування перед приїздом?
- Я приїхала до України безпосередньо з Лівану, де працювала останні два роки як голова представництва Європейського інвестиційного банку в Лівані. Мушу сказати, я щиро люблю і Ліван, і Україну. Обидві країни переживають непрості часи, але я дуже ціную той досвід, який ці обставини мені дали.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну я вирушила на словацько-український кордон як волонтерка. Спершу залишалася там тиждень, потім ще один. Ми допомагали людям, які втікали від війни - підтримували, радили, допомагали з транспортом у напрямку Чехії, Австрії, Польщі. Цей досвід справив на мене дуже глибоке враження. Уже тоді я зрозуміла: хочу знайти спосіб працювати в Україні й робити свій внесок у те, що для мене має велике значення. Коли з’явилася відповідна вакансія в банку у зв’язку з ротацією голови представництва, я все ще перебувала в Лівані й без вагань подала заявку. Мене також дуже надихнула Катерина Матернова - моя землячка зі Словаччини, яка працює в Україні як пані посол ЄС. Її приклад став для мене мотивацією.
Коли я приїхала до України, мене щиро вразила не тільки стійкість і незламність людей, але й те, як функціонують державні послуги, навіть під час війни. Рівень цифровізації вражаючий. Коли держава підтримує своїх громадян, а суспільство вірить у свою державу - це незламна комбінація. І саме це я побачила в Україні.
- ЄІБ відіграє ключову роль у втіленні програми ЄС "Ukraine Facility" та підтримує Україну на шляху до членства в ЄС. На яку суму фінансування ЄІБ може вийти цього року? Якою була динаміка в 2024 році? Які найбільші програми реалізовано, які є пріоритетними на 2025 рік?
- ЄІБ справді відіграє ключову роль у підтримці України в межах Ukraine Facility. В березні 2025 року ми підписали гарантійну угоду з Європейською Комісією, яка дозволяє банку надати щонайменше EUR2 млрд фінансування для реалізації першочергових заходів з відновлення та відбудови України. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення критично важливої інфраструктури й послуг, зокрема в енергетичному секторі, теплопостачанні, водопостачанні, а також у сфері соціальної інфраструктури (школи, лікарні, дитячі садки). Ми говоримо про проєкти, реалізація яких почнеться вже в 2025-2026 рр.
Одним з перших і швидких кроків після підписання гарантій стала перша хвиля фінансування в державному секторі на суму EUR300 млн. Її підписання відбулося на початку квітня в Брюсселі під час зустрічі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та президентки ЄІБ Наді Кальвіньо. Йдеться про три проєкти, в рамках яких спрямовано по EUR100 млн на відновлення та модернізацію систем опалення і водопостачання та на реконструкцію ключової муніципальної соціальної інфраструктури по всій Україні. Це інфраструктура, критично важлива для щоденного життя громад, особливо в умовах війни. ЄІБ від самого початку своєї роботи в Україні приділяє значну увагу саме інфраструктурним проєктам. Майже 70% фінансування в державному секторі спрямовується саме на розвиток і відновлення інфраструктури.
Що стосується пріоритетів, наш фокус у 2025 році й надалі залишається незмінним - ми зосереджені на підтримці стійкості та відновлення України, особливо в секторах, які є життєво важливими для людей у повсякденному житті: енергетика, опалення, електропостачання, вода, соціальне житло. Ми розуміємо, наскільки важливо забезпечити мільйонам українців доступ до базових послуг - тепла та світла, особливо напередодні наступної зими.
- Згідно з даними Мінфіну, станом на 1 січня 2025 року проектний портфель ЄІБ у державному секторі включає 25 проектів загальним обсягом EUR5,2 млрд. В рамках реалізації цих проектів вибрано EUR3,1 млрд, в т.ч. в 2022 році - EUR1,72 млрд, у 2023 році - EUR0,26 млрд та в 2024 році - EUR0,25 млрд. З чим пов’язано зменшення обсягу вибірки останні два роки? Як її збільшити?
- Дякую за це запитання, воно дає змогу пояснити важливий контекст. Важливо дивитися на динаміку вибірки ширше, ніж просто порівнювати цифри рік до року. Надзвичайно високий рівень вибірки в 2022 році був зумовлений критичною ситуацією після повномасштабного вторгнення Росії. ЄІБ був однією з перших міжнародних фінансових установ, які вже в березні 2022 року мобілізували терміновий пакет підтримки для України. Це був момент, коли діяти потрібно було негайно, і ми це зробили.
Порівняно нижчі показники в 2023–2024 рр. не свідчать про зниження нашої підтримки. Просто реалізація складних інвестиційних проєктів, особливо в умовах війни, потребує часу на підготовку, погодження, структурування. Часто робота, проведена в одному році, дає результати - включно з підписанням угод - лише в наступному. Ми є довгостроковим партнером України і залишаємося з країною не лише в кризу, але й в час відновлення та модернізації. Показники вибірки також залежать від інституційної спроможності партнерів. Наприклад, ми тісно співпрацюємо з Міністерством розвитку громад та територій, яке нещодавно пройшло реорганізацію; це теж впливає на часові рамки, адже потрібна адаптація процесів.
Наш пріоритет - не просто збільшити обсяги фінансування, а забезпечити якісну реалізацію проєктів, які дають реальні результати для людей. В 2024 році ми підписали угоди на загальну суму EUR266 млн. Серед них:
- EUR100 млн в межах третього етапу Програми відновлення України, спрямованих на відновлення соціальної інфраструктури: лікарень, шкіл, дитячих садків і водних об’єктів. Завдяки цій програмі ми відкриваємо відновлені об’єкти щомісяця. Наприклад, лише за останнє півріччя я брала участь у відкриттях на Житомирщині, Львівщині, Київщині та в інших регіонах.
- EUR50 млн для міста Києва на оновлення рухомого складу метрополітену. Це дозволить замінити застарілі вагони та зменшити залежність від запчастин російського виробництва.
Це лише два приклади. Але наша мета - щоб кожен євро з нашого фінансування працював на місцях: відновлював послуги, підтримував людей і наближав Україну до Європейського Союзу. Адже кожен проєкт, реалізований разом з ЄІБ, відповідає європейським стандартам і зміцнює євроінтеграційний шлях України.
- Нещодавно був проведений Portfolio Review – перегляд портфеля всіх проєктів ЄІБ в Україні та їхнього прогресу. Розкажіть про його результати, які напрямки/проєкти найбільш ефективні, які мають проблеми з реалізацією?
- Такий перегляд - ключовий елемент нашої роботи, який допомагає ефективно управляти реалізацією проєктів. Ми регулярно проводимо portfolio reviews, але цьогоріч надали цьому процесу новий формат і назву "Стратегічний тріалог". Це партнерство між трьома сторонами: Європейською комісією, яка надає гарантії та гранти, Європейським інвестиційним банком, який надає фінансування, технічну підтримку та супровід, і, звісно, Україною - державою-партнером, яка реалізує проєкти через міністерства, відомства та державні підприємства. В перегляді портфеля беруть участь ключові українські стейкхолдери: Міністерство фінансів, Міністерство розвитку громад, Міністерство економіки, МВС, "Укренерго", "Укргідроенерго", "Укрпошта", "Укрзалізниця" - всі наші партнери, з якими ми працюємо над проєктами. Останній стратегічний тріалог відбувся наприкінці березня і тривав два дні. Метою є системна оцінка стану кожного проєкту - його зрілості, прогресу, готовності до наступної вибірки. Результати аналізу лягають в основу узгодження подальших пріоритетів і фінансування, зокрема в межах гарантійної угоди з Єврокомісією на €2 млрд, яку ми підписали в березні. Ми маємо ухвалити рішення, яким проєктам буде надано фінансування в межах цієї рамки. Сподіваюся, що завершення стратегічного тріалогу призведе до погодження результатів на вищому рівні й до ухвалення рішень, що дозволять нам рухатись далі впевнено та скоординовано.
Що стосується пріоритетів: як я вже зазначала, серед них - муніципальна інфраструктура. Саме на неї спрямовано перші три проєкти, підписані у Брюсселі: відновлення соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, дитячих садків), водопостачання та централізоване теплопостачання (зокрема, через нову програму, що реалізовуватиметься через "Укрексімбанк"). На черзі підписання проєкту з "Укргідроенерго". Він спрямований на відновлення та підвищення операційної стійкості стратегічних об’єктів компанії, що безпосередньо посилить надійність енергосистеми України, особливо в умовах постійних атак. Ще один важливий напрям - соціальне житло, що є пріоритетом і для українського уряду. Ми вже розпочали підготовку до пілотного проєкту, який дозволить протестувати наші підходи та використати досвід країн ЄС. На базі цього пілоту ми плануємо масштабування, і будемо активними в цій сфері.
- Чи можете розповісти детальніше щодо житла?
- Зараз йдеться про пілотний проєкт, який дозволить протестувати підхід і методологію створення системи соціального житла в Україні. Ми розуміємо, що відбір муніципалітетів для участі в пілоті здійснюватиметься українським урядом на прозорих і чітких умовах, і що буде застосована методика, яка згодом може масштабуватись. Якщо якась громада не буде включена на початковому етапі, вона зможе приєднатися в наступних раундах. Для нас важливо перевірити, як працює ця модель в реальних умовах, і спільно з українською стороною доопрацювати механізми, перш ніж масштабувати проєкт. Це буде перший подібний проєкт у сфері житла, реалізований разом з ЄІБ. Наразі очікується ухвалення рішення Кабінету міністрів, яке створить необхідну нормативну основу. Паралельно з цим ми проводимо техніко-економічну оцінку з боку банку і сподіваємося, що підписання першої угоди відбудеться вже 2025 року.
- Тобто проєкт пілоту відбиратиме наше Міністерство розвитку, а банк погоджуватиме? І вимоги до участі визначає також українська сторона?
- Так, але дуже важливо, що цей процес вже відбувається в тісній співпраці з експертами ЄІБ та Єврокомісії. Як я вже згадувала, ми базуємося на досвіді країн ЄС і адаптуємо його до українського контексту. Наші фахівці вже працюють пліч-о-пліч з міністерством, допомагаючи розробити архітектуру цього проєкту. Одним з ключових інструментів тут є програма консультативної допомоги JASPERS, яка підтримує країни ЄС та країни-кандидати у підготовці якісних проєктів. JASPERS почав працювати в Україні в жовтні 2024 року і одним з перших пріоритетних напрямів стало саме соціальне житло, поряд із енергетикою та транспортом. Експерти JASPERS вже працюють з українськими партнерами в нашому київському офісі.
- А як проводиться моніторинг ефективності використання допомоги, зокрема антикорупційний контроль?
- Ми підходимо до моніторингу ефективності використання допомоги комплексно, і працюємо у трьох основних напрямах. Перше - це підтримка спроможності українських партнерів здійснювати моніторинг. Передусім, це вимога, закладена в наші контракти. Ми допомагаємо нашим партнерам - міністерствам, таким як Мінрозвитку, МВС, або державним компаніям, наприклад, "Укргідроенерго" чи "Укренерго", розвивати власну спроможність якісно моніторити реалізацію проєктів. Це наше перше й головне завдання: не просто профінансувати, а допомогти побудувати сталі механізми моніторингу на українській стороні.
Друге - це партнерство з міжнародними організаціями, зокрема з Програмою розвитку ООН (ПРООН), яка часто виступає нашим партнером у здійсненні технічного нагляду. Наприклад, співпраця з ПРООН довела свою ефективність в межах програми ЄІБ з відновлення. Наш досвід показав, що й до повномасштабної війни, і під час неї вкрай важливо мати партнера з глибшим залученням і постійною присутністю в громадах. ПРООН регулярно проводить візити на місця, активно спілкується з громадами, надає технічну допомогу, фіксує прогрес, а за потреби й скарги. Такий підхід допомагає будувати довіру та забезпечує реальний, живий контроль. Я особисто брала участь у виїздах з командами ПРООН до Миколаївської, Полтавської та Житомирської областей і була щиро вражена тим рівнем довіри, який вони змогли вибудувати в спілкуванні з місцевими громадами.
І третє - наша співпраця з антикорупційними органами та громадянським суспільством. Ми систематично працюємо з українськими правоохоронними органами, які відповідають за боротьбу з корупцією. В ЄІБ є окремий відділ розслідувань генеральної інспекції, який співпрацює з НАБУ, БЕБ, Офісом Генерального прокурора та ДБР. Ми обмінюємося інформацією, проводимо спільні розслідування, працюємо над підвищенням прозорості. Також тісно співпрацюємо з громадськими організаціями - Центром протидії корупції, Transparency International Ukraine, YouControl, Рухом "ЧЕСНО", Антикорупційним центром "Межа", Асоціацією відкритих даних. Вони відіграють ключову роль в зовнішньому контролі в Україні, і ми підтримуємо з ними діалог. Наприклад, в січні цього року ми організували в нашій штаб-квартирі в Люксембурзі семінар, де поділилися своїм підходом, вислухали їхні відгуки й бачення. Також зараз ми працюємо над розробкою нової програми технічної допомоги обсягом майже EUR4 млн, яка буде спрямована саме на антикорупційну роботу.
- А як саме ця програма працюватиме на практиці?
- Ми зараз перебуваємо на етапі проєктування цієї програми, але вже зрозуміло, що її головна мета - підвищити спроможність державної служби як на центральному, так і на регіональному рівнях. Програма буде орієнтована на ознайомлення держслужбовців з антикорупційними стандартами ЄІБ, які відповідають стандартам Європейського Союзу, адже ми є установою ЄС. Передбачено проведення навчальних заходів, зокрема у форматі "тренінгу для тренерів", щоб підготовлені фахівці могли надалі навчати колег і супроводжувати реалізацію проєктів. Навчання охопить передусім тих, хто працює безпосередньо з коштами ЄІБ, щоб забезпечити повну відповідність нашим політикам та стандартам. Ми також розглядаємо можливість залучення до цієї програми представників громадянського суспільства, які мають значний досвід у сфері антикорупційної діяльності.
Сподіваємося, що запуск програми відбудеться вже у 2025 році.
- У продовження теми прозорості. Цього року стартував третій етап Програми відновлення України, в межах якого проєкти відбираються через систему DREAM. Чи були у вас зауваження до відбору чи реалізації проєктів на першому та другому етапах, коли цієї системи ще не було? Чи з усіма проєктами ви були згодні? Які пріоритети визначають донори при виборі проєктів?
- Розпочата цього року "Програма відновлення України III" дозволила продовжити нашу роботу у цьому напрямі. Насправді програми ЄІБ з відновлення стартували ще у 2014 році у відповідь на перші російські атаки. З того часу ми реалізували сотні проєктів разом з Міністерством розвитку, Міністерством фінансів, Європейським Союзом, місцевою владою та партнерами, як-от ПРООН. Цей досвід дав нам змогу вибудувати ефективний механізм, який спрямовує кошти туди, де вони найбільш потрібні - у громади, що постраждали від війни.
Новий підхід до відбору в 2025 році передбачає, що інвестиційні пропозиції подаються центральними органами влади та обласними військовими адміністраціями через цифрову платформу DREAM. Далі ці проєкти оцінюються Мінфіном, Мінекономіки та Мінвідновлення відповідно до їх компетенцій. В результаті формується перелік інфраструктурних проєктів, який можна побачити на сайті DREAM. Ми повністю підтримуємо такі цифрові інструменти як система DREAM. Вона дає змогу уряду, громадам, донорам і фінансовим установам спільно відстежувати процес, контролювати прогрес і забезпечувати підзвітність. Ми переконані, що це значно покращує якість і швидкість підготовки та реалізації проєктів.
На перших двох етапах ми тісно працювали з місцевими партнерами, щоб переконатися, що проєкти відповідають реальним потребам людей. І зараз, на третьому етапі, наші пріоритети залишаються незмінними: обирати ті проєкти, які приносять реальні зміни в життя людей і спрямовані на вирішення найбільш нагальних потреб, зокрема у сферах житла, охорони здоров’я, теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Мета - допомогти громадам відбудовуватись сучасно, ефективно і з урахуванням принципів сталого розвитку. Якщо коротко: ми повністю підтримуємо цифрові інструменти, і DREAM - це логічне продовження наших висновків із перших двох етапів відновлення.
- Ви згадали про підтримку найбільш постраждалих громад і баланс із ризиками. Як оцінюєте ризики допомоги саме цим громадам?
- Мета цих програм відновлення - показати, що відбудова не починається "після перемоги", а вже триває, прямо зараз. Це важливо не тільки для фізичної інфраструктури, а й для надії, яку це дає громадам, що життя продовжується.
Звісно, ми розуміємо ризики. Ми знаємо, що можемо допомогти, наприклад, лікарні, і потім вона знову може постраждати від атаки. І ми маємо такі ситуації. Наприклад, у Дніпрі, у лікарні ім. Мечникова. Там почали ремонти, а потім стався новий обстріл - уламки впали буквально за 50 м від корпусу, і частину робіт довелося повторювати. Для таких випадків ми працюємо з гарантією ЄС. Вона захищає наші інвестиції та кредити і дає змогу працювати навіть у настільки складних умовах. Якщо стається ситуація, як у Дніпрі, саме тоді ця гарантія і спрацьовує. Ми повторимо роботи і підемо далі, у незламному українському темпі.
- Значна увага з боку ЄІБ приділяється взаємодії з громадами та суспільством, щоб забезпечити максимальну ефективність надаваної допомоги. Чи можете ви виділити найбільш активні громади?
- Чесно кажучи, порівнювати громади між собою складно, бо кожна має свої особливі умови. Наприклад, серед громад, які мають найбільшу кількість проєктів у межах наших програм з відновлення, - громади Дніпропетровщини, Київщини та Одещини. Але ситуація в цих регіонах дуже різна. Деякі - ближче до лінії фронту, інші - далі. Відрізняється рівень фінансової спроможності, кількість внутрішньо переміщених осіб, масштаби руйнувань.
Сказати, що одна громада краще "стежить" за проєктами, а інша - ні, було б несправедливо. В умовах, у яких зараз живе Україна, коли кожна ніч - це повітряні тривоги, громади змушені постійно жити в режимі кризового менеджменту. І в цьому контексті наша роль як довгострокового інвестора - допомагати громадам не втрачати бачення майбутнього. Це тонкий, крихкий баланс. Але ми намагаємося бути підтримкою у цьому процесі.
Я щиро вражена рівнем готовності, витримки й відданості, які демонструють громади, з якими ми працюємо. Я вже відвідала низку регіонів, зокрема Полтавщину, Миколаївщину, Житомирщину. Ще не була на Сумщині, у Запоріжжі - але дуже хочу побачити реалізацію наших проєктів в усіх куточках країни: і на сході, і на півдні, і на заході, і на півночі.
Звісно, громади, які вже реалізовували з нами проєкти раніше, швидше й ефективніше включаються в нові. Вони вже знають наші стандарти, розуміють наші процедури, зокрема у сфері закупівель, які, зізнаюся, непрості. Але ми завжди надаємо кожній громаді шанс навчитися, пройти цей шлях разом із нами. Так, перший проєкт може йти повільніше, але другий уже буде значно швидше, і для нас це - показник успіху.
Наші проєкти змінюють повсякденне життя людей. Це школи, лікарні, водопостачання.
- Хотіла б окремо запитати про малий і середній бізнес (МСБ). Це стратегічно важливий напрямок, адже саме МСБ є точкою зростання для будь-якої громади і економіки загалом. Чи плануєте розширити його підтримку в межах вашої діяльності?
- Так, ми вже розширюємо нашу підтримку. У лютому під час візиту президентки ЄІБ Наді Кальвіньо до України ми оголосили про новий пакет фінансування. Пакет включає кредит у розмірі EUR100 млн та гарантії, які мають на меті залучити близько EUR400 млн кредитів для МСБ через ключові українські банки, зокрема Укрексімбанк, ПроКредит Банк та Укргазбанк, з якими ЄІБ підписав тоді в Києві угоди.
Загалом з моменту початку нашої діяльності в Україні у 2007 році підтримка МСБ завжди була в центрі нашої уваги. З того часу ми надали близько EUR1,5 млрд на його підтримку, і ця допомога охопила понад 1500 компаній, що дозволило зберегти близько 260 тис. робочих місць.
Ми працюємо з приватним сектором у двох напрямках. Перший - це опосередковане фінансування: ми надаємо фінансування та гарантії українським банкам, які вже на місці кредитують малий і середній бізнес.
Другий - пряме фінансування великих приватних компаній: йдеться про агросектор, інновації тощо. Ще до повномасштабного вторгнення ми надали підтримку таким компаніям як Agrofusion, Nibulon, Kernel та інноваційному парку UNIT.City.
Особливо показовим є приклад агросектору. Тут наша підтримка - це комбінація інвестицій у приватний сектор і допомоги державі. Ми долучилися до допомоги забезпечити продовження експорту через ініціативу Solidarity Lanes - транспортні коридори, які стали критично важливими для збереження українського аграрного експорту навіть у найскладніші періоди.
- Повернімося до теми житла. Ви згадали, що готується пілотний проєкт. Чи розглядаються спеціальні програми саме для внутрішньо переміщених осіб, чи ви не виокремлюєте ВПО в межах ширших програм муніципального житла?
- Ще з першої хвилі війни у 2014 році ЄІБ підтримував зусилля України у сфері відбудови, зокрема фінансуючи проєкти соціального житла. У межах цих програм ми реалізували близько 23 субпроєктів із забезпечення житлом у різних регіонах, включно з Донецькою, Луганською, Запорізькою, Полтавською та Черкаською областями.
На жаль, частина цих об’єктів сьогодні зруйнована або опинилася на тимчасово окупованих територіях. Водночас деякі з них продовжують працювати, а нові планується відкрити найближчим часом, зокрема в Запорізькій області.
Після повномасштабного вторгнення потреба в житлі ще більше загострилася. Наскільки я розумію, зараз це один з головних пріоритетів уряду, зокрема міністра розвитку Олексія Кулеби. Згідно з оцінкою шкоди та потреб (RDNA), житловий фонд постраждав найбільше - на його відновлення потрібно понад EUR80 млрд. Це величезна сума, яка демонструє масштаби проблеми та нагальність дій.
Забезпечення доступного, безпечного житла, зокрема для ВПО, є не лише соціальною потребою, а й елементом гідності та основою для сталого відновлення країни. Саме тому ЄІБ тісно співпрацює з українською владою, зокрема з Мінрозвитку, щоб знайти системні рішення.
Ми допомагаємо уряду в підготовці нового законодавства, яке повинно замінити застарілий Житловий кодекс ще радянських часів. Новий закон має створити сучасні, чіткі правила для розвитку соціального та муніципального житла. Це важлива передумова для запуску масштабних програм. До речі, ухвалення такого закону передбачено Українським планом у межах Ukraine Facility.
Паралельно ми вже працюємо над конкретними проєктами. Один із них - це програма на EUR230 млн, спрямована на відновлення житлових будівель, пошкоджених війною. Цей проєкт обов’язково передбачає заходи з енергоефективності. Програму вже затвердив ЄІБ, і зараз ми працюємо з українською стороною над підготовкою до підписання.
Також ми розробляємо нову програму, мета якої - створення та фінансування державного житла для оренди. Ми плануємо залучити ресурси для формування фонду соціального житла, водночас працюючи з міністерством над відповідною правовою та інституційною базою.
Запуск цієї ініціативи почнеться з пілотного проєкту, після чого її можна буде масштабувати. Ми хочемо протестувати, як така модель працює на практиці, і вже на основі перших результатів вносити необхідні корективи.
Модель державного житла для оренди добре зарекомендувала себе в країнах ЄС. Вона дозволяє забезпечити доступне житло для широких верств населення, особливо для вразливих категорій, таких як ВПО, ветерани, жінки, студенти, молоді сім’ї. Це питання не лише про інфраструктуру - це про стабільність, людську гідність і повернення до нормального життя.
- Майже рік тому в межах Invest EU було запроваджено загальноєвропейський механізм експортних кредитних гарантій для малих і середніх компаній в ЄС, які експортують товари або послуги в Україну. Які перші результати цієї програми підтримки?
- Цей механізм запустили влітку 2024 року із загальним бюджетом EUR300 млн. Цим інструментом управляє Європейський інвестиційний фонд - частина групи ЄІБ, що спеціалізується на підтримці мікро-, малих та середніх підприємств у Європі.
Мета цієї ініціативи - знизити фінансові ризики для малих і середніх підприємств ЄС, а також компаній із середнім рівнем капіталізації (Mid-Caps), які прагнуть експортувати товари та послуги до України в умовах надзвичайно високих ризиків, спричинених війною. За цим механізмом Європейський інвестиційний фонд (EIF) надає гарантії європейським агентствам з експортного кредитування (ECA), що дає їм змогу страхувати або гарантувати експортні операції компаній з країн ЄС, які постачають товари та послуги до України. Це, своєю чергою, полегшує експорт в Україну необхідних товарів, технологій, обладнання та послуг, які є критично важливими для зміцнення стійкості країни, її економічного відновлення та довгострокової реконструкції. Ця ініціатива також сприяє зміцненню торговельно-економічних зв’язків між ЄС та Україною, підтримуючи українську економіку зараз і сприяючи її майбутній інтеграції до Європейського Союзу.
Подання заявок від європейських агентств з експортного кредитування (ECA) триває до кінця квітня 2025 року. На сьогодні ми спостерігаємо високий інтерес - вже подано 13 заявок на загальну суму близько EUR475 млн, що перевищує початковий бюджет у EUR300 млн. Ці заявки надійшли від агентств з кількох держав-членів ЄС, що забезпечує хороше географічне покриття.
Ми очікуємо, що перші угоди про надання гарантій підпишуть вже цього року. Такий високий попит свідчить не лише про актуальність цього інструменту, а й про чіткий інтерес європейських компаній попри ризики продовжувати експорт до України, зберігаючи та розширюючи торговельні зв’язки, підтримуючи українську економіку та зусилля з відновлення під час війни.
- У Києві на початку квітня пройшло засідання Керівного комітету Платформи донорів України - Steering committee meeting of the Ukraine donor platform. Які за підсумками цієї зустрічі розглядаються пропозиції щодо механізму координації зовнішньої допомоги Україні у разі завершення війни та на період відбудови?
- Передусім слід зазначити, що це вже 13-те засідання Керівного комітету Платформи донорів України, і це ще раз підкреслює, наскільки важливою є координація зусиль партнерів у підтримці України.
Від початку повномасштабної війни ані Україна, ані її міжнародні партнери, і ЄІБ зокрема, не чекали завершення бойових дій, щоб почати відбудову. Відновлення вже триває, і саме для цього створено Платформу донорів як механізм координації, який дозволяє спрямовувати допомогу туди, де вона найбільш потрібна, відповідно до пріоритетів, визначених безпосередньо Україною.
Це ваша країна, ваше відновлення і ваше бачення майбутнього - і ЄІБ хоче бути надійним партнером у цьому процесі. Банк бере активну участь у Платформі від самого початку - з грудня 2022 року. На цій 13-й зустрічі в Києві нас представляв Ендрю МакДауелл, генеральний директор EIB Global - підрозділу ЄІБ, що відповідає за діяльність поза межами ЄС.
ЄІБ відіграє ключову роль у дискусіях, зокрема щодо реформування системи управління державними інвестиціями в Україні. Ми підтримуємо створення Україною Єдиної проєктної бази (single project pipeline) і активно працюємо над тим, щоб проєкти відповідали як нагальним потребам, так і стратегічним цілям.
Під час зустрічі особливу увагу було приділено сектору енергетики, особливо у контексті масштабних атак, що пошкодили критичну інфраструктуру взимку. Але водночас йшлося і про довгострокові інвестиції - у транспорт, житло, логістику, пункти пропуску на кордонах, енергетичну інтеграцію з ЄС. Ми говоримо про баланс між кризовим реагуванням і стратегією відбудови.
Ключовий висновок - що ефективність усієї міжнародної підтримки прямо залежить від прозорої, системної та постійної співпраці між урядом України, донорами та міжнародними фінансовими установами.
- Як виглядає ця координація на практиці? Чи це лише періодичні зустрічі керівного комітету?
- Це не лише рівень керівництва. Так, засідання комітету важливі - вони задають напрямок. Але відбувається ще й щоденна координація на технічному рівні через робочі групи - наразі їх 16 або 17 за секторами. У цих групах постійно працюють представники уряду, донори, банки розвитку, міжнародні організації. Наприклад, транспорт - це один із наших ключових секторів. Ми фінансуємо проєкти в межах ініціативи Solidarity Lanes, підтримуємо "Укрзалізницю", муніципальний транспорт, дороги. У цьому секторі також активно працюють Світовий банк, уряд Японії та інші партнери. Завдяки координації ми уникаємо дублювання: замість того, щоб робити одне й те саме, ми доповнюємо зусилля одне одного і шукаємо можливості для паралельного або співфінансування.
Саме ця структура - щоденна, жива взаємодія - дозволяє донорам і партнерам бути ефективними. І це не лише про уряди чи банки. До цих робочих груп дедалі активніше долучається і громадянське суспільство. Для мене саме технічний рівень координації - найцінніший елемент роботи Платформи. Саме там народжуються практичні рішення.
- В ЄС обговорюється можливість спрямування ресурсів ЄІБ на підтримку оборонної промисловості. Яка наразі позиція банку, і чи розглядає він таку перспективу?
- В Україні пасивні елементи оборонної інфраструктури, такі як захисні споруди та укриття, вже можуть фінансуватися ЄІБ. Наприклад, ми допомагаємо "Укренерго" у будівництві антидронового захисту на ключових підстанціях системи передачі електроенергії. Водночас завдяки нашим програмам з відновлення будуються укриття в школах і дитячих садках.
Фінансування ЄІБ безпекової та оборонної промисловості ЄС охоплює зокрема, інвестиції в дрони та супутники, які сприяють обороні України від російського вторгнення. Продукція німецької компанії Quantum Systems, розробка дронів якої була профінансована ЄІБ, активно використовується Збройними силами України.
Щодо цільових військових проєктів та інвестицій, то фінансування від групи ЄІБ доступне лише для компаній та установ, зареєстрованих у Європейському Союзі. Озброєння та боєприпаси не підлягають фінансуванню з боку групи ЄІБ.
- Які основні виклики ви бачите для України в контексті інвестицій та фінансування відновлення?
- Один із ключових викликів - це забезпечення достатньої спроможності на місцях для якісної підготовки та реалізації проєктів. Потреби України у відновленні є величезними, і для того, щоб фінансова підтримка перетворювалася на реальні результати, необхідно забезпечити якісну підготовку проєктів, спроможність реалізувати їх як на національному, так і на місцевому рівнях, а також тісну координацію між усіма партнерами. Саме тому ЄІБ приділяє увагу не лише фінансуванню, а й технічній допомозі, наданню консультацій, підвищенню спроможності та забезпеченню того, щоб проєкти реалізовувалися ефективно та прозоро.
З цією метою ми розширили консультативну програму JASPERS до України, яка фінансується разом з Європейською комісією і фондом EU for Ukraine. JASPERS - це команда експертів, які допомагають українським партнерам прискорити підготовку стратегічних проєктів. Це стратегічна, довгострокова робота, яка базується на тісному діалозі з міністерствами, держкомпаніями і донорами. Ми мобілізуємо експертів відповідно до запитів української сторони.
Спершу фокус на транспорті, енергетиці та житлі, але охоплення програми поступово розширюється. Наприклад, перша команда JASPERS почала працювати в Україні у жовтні 2024 року. Один із прикладів - співпраця з "Укрзалізницею" щодо підготовки заявки на фінансування від Connecting Europe Facility (CEF). Один із проєктів стосується адаптації ширини колії до європейських стандартів, інший - перетворення Львова на транспортний хаб.
- Тобто JASPERS допомагає адаптувати проєкти до ваших вимог?
- Саме так. Відповідність нашим стандартам потребує зусиль. Це не завжди легко, але воно того варте. Коли проєкт проходить усі етапи, і його втілюють в реальність - це справжнє досягнення. І кожен такий проєкт наближає Україну до стандартів ЄС.
- Декілька років точилися розмови про гармонізацію стандартів подання проєктів між донорами. Щось зрушилося з місця?
- Зрушення є, причому і з боку України, і з боку донорів та Міжнародних фінансових організацій (МФО). Україна вже зробила великий крок уперед із запуском системи пріоритезації держінвестицій і створенням Єдиної проєктної бази. Це вже серйозний результат.
Тепер уряд - Мінрозвитку, Мінфін, Мінекономіки - визначають пріоритети, а ми зі свого боку допомагаємо підготувати проєкти, щоб вони відповідали нашим стандартам і могли отримати фінансування. Цей підхід ми реалізуємо, зокрема, через нову програму Ukraine First, яку запускаємо разом з ЄБРР. Вона допомагатиме проєктам із державного портфеля пройти технічну та фінансову підготовку. Світовий банк теж розробляє схожий інструмент. Це суттєво підвищить якість підготовки проєктів.
- Чи є також реальні кроки до уніфікації стандартів між МФО, таких як ЄІБ, ЄБРР, Світовий банк?
- Це довгостроковий процес. Я працювала над цим ще на своїй попередній посаді в ЄІБ. Там теж багато робочих груп, наприклад, із гармонізації ESG-стандартів (це екологічні, соціальні та управлінські критерії, які використовуються при оцінці проєктів), або з процедур закупівель тощо. Ми координуємося з іншими установами, і ця тема підтримується також на рівні G20, зокрема в межах робочої групи з міжнародної фінансової архітектури, де ми теж беремо участь.
Звісно, у кожної фінансової установи є свій мандат, ми відрізняємося - ЄІБ не є ідентичним ЄБРР чи Світовому банку. Але є приклади, де гармонізація цілком реальна. Наприклад, у Києві ми разом з ЄБРР реалізуємо спільний проєкт у сфері міського транспорту і використовуємо механізм mutual reliance (механізм взаємного визнання процедур), тобто довіряємо одне одному й не дублюємо процедур. Це вже реальний приклад прогресу.
