Українські експортери продукції до країн Євросоюзу в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, що набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат.

Згідно з дослідженням GMK Center "Як європейський СВАМ може послабити економіку України", запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то в 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік.

"Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат", - констатується у дослідженні.

При цьому нагадується, що у 2023 році було запущено перехідну фазу CBAM, протягом якої компанії мають подавати звіти про вуглецеві викиди, пов'язані з виробництвом продукції. У 2026 році CBAM почне працювати повністю – з необхідністю здійснення відповідних платежів. Хоча спочатку CBAM охоплюватиме обмежену кількість продуктів, у майбутньому їх кількість може бути збільшена.

З офіційного погляду, ЄС запровадив CBAM, щоб вирівняти умови для європейських виробників та постачальників з-за кордону. Але фактично CBAM є новим торговим бар'єром, що знижує доступ до європейського ринку для країн із низьким рівнем доходу та без розвинених фінансових ринків, які б дозволяли залучати фінансування для декарбонізації, наголошується в документі.

І уточнено, що більше половини українського експорту товарів йде до ЄС, до 15-17% із них може застосовуватися СВАМ. При цьому європейський ринок є життєво важливим для українських виробників, які постраждали від війни. Експорт дозволяє українським компаніям продовжувати виробництво, коли ємність внутрішнього ринку зменшилася.

"Українська металургійна промисловість постраждає від CBAM найбільше, оскільки 93% українського експорту, який підпадає під CBAM, становлять вироби з чавуну та сталі. Водночас металургійна промисловість є основним експортером і робить істотний внесок в економіку України. Наприклад, у 2023 році році він становив 5,7% ВВП України, включаючи ланцюжки поставок", - наголошується у дослідженні.

Окрім цього наголошується, що CBAM поширюється у всьому світі. Очевидно, що CBAM буде запроваджено як великими розвиненими країнами, так і деякими країнами, що розвиваються, тому доступ до експортних ринків для українських товарів перебуває під загрозою. Такі країни, як Індія, Китай, Південна Африка намагаються протистояти CBAM, щоб знайти рішення, які дозволять підтримати своїх експортерів.

У висновках експертів констатується, що Україна дотримується вичікувального підходу, який за нинішніх обставин видається непрактичним. При цьому Україна оголосила про амбітні кліматичні цілі та плани стати частиною Європейської зеленої угоди, але війна зруйнувала ці наміри.

Україна продовжує підготовку до вступу до ЄС, проте для адаптації до європейських стандартів потрібен час та величезні інвестиції. В Україні вже запущено систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів. Продовжується розробка місцевої системи торгівлі викидами. У майбутньому ця система має бути пов'язана з EU ETS, що запобігатиме загрозі витоку вуглецю.

Україна приєднується до довготривалої європейської тенденції "зеленого" переходу, проте українській економіці, яка постраждала від війни, зараз важливо отримати звільнення від CBAM. Таке рішення може бути прийняте відповідно до статті 30.7 регламенту CBAM, яка передбачає, що Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури, резюмується у дослідженні.