Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович вважає, що вулиця Захисників Маріуполя може бути у будь-якому населеному пункті України, бо, очевидно, що це героїчна операція.

"Якщо ми думаємо про процес заміщення, то найважливіше, щоб у громаді, де знесли чергового комуністичного ідола, знаходили людей, які можуть представляти громаду у загальнонаціональному, а, можливо, і загальносвітовому контексті, але були незаслужено забуті. Наприклад, діячі Центральної Ради або політичні мислителі, борці за незалежність із того чи іншого регіону", - сказав Дробович в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, пам'ятники кому варто ставити замість демонтованих внаслідок декомунізації та дерусифікації.

"Це дуже несподіваний процес, пов'язаний із освоєнням власного символічного простору та власної історії. Цього ніхто за громаду не зробить", - наголосив голова УІНП.

Водночас він зазначив, що не у всіх випадках на місце знесеного пам'ятника треба ставити новий. "У деяких місцях можна розбити парк, сквер, побудувати площу, дитячий майданчик. Все це обов'язково має вирішувати громада, бо їй жити із цим простором", - наголосив чиновник.

Зокрема, відповідаючи на запитання, чи можна вже під час перейменування вулиць та інших об'єктів звертатися до місць, людей та подій останніх декількох місяців для увічнення, Дробович заявив, що це навіть треба робити.

"Якщо людина Герой України, яка загинула зараз, захищаючи Україну, то її пам'ять важливо вшанувати і увічнити у назвах. Це стосується загалом знакових людей та явищ цієї війни. Не думаю, що рано це робити. Але має бути такий консенсус, коли всі розуміємо, що це воно - справжнє і наше рідне. Наприклад, вулиця Захисників Маріуполя може бути у будь-якому населеному пункті, бо, очевидно, що це героїчна операція", - наголосив голова УІНП.

Як повідомлялося, на початку травня УІНП надав київській владі рекомендації щодо процесу перейменування та щодо назв вулиць, які доцільно зберегти. Зокрема, відомство підтримує перейменування назв, пов'язаних із державою-агресором, комуністичним тоталітарним режимом, імперськими та радянськими ідеологемами.

Водночас в інституті вважають, що ця важлива зміна не може відбуватися поза консультаціями з експертами та діалогом із громадою, а також важливо не допустити знищення пам'яті про справді значущих для України та Києва історичних постатей і подій.