Естонія запропонувала створити міжнародний механізм з розслідування злочинів, скоєних проти мирних демонстрантів в Білорусі, де з серпня 2020 року не припиняються протести проти оголошених владою результатів президентських виборів.

"Міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу (Urmas Reinsalu) запропонував створити міжнародний механізм з розслідування злочинів, скоєних проти мирних демонстрантів у Білорусі", - повідомила в п'ятницю прес-служба МЗС Естонії.

Під час виступу на неформальному віртуальному засіданні Ради Безпеки ООН на високому рівні в підтримку свободи ЗМІ в Білорусі, Рейнсалу сказав, що "представники вільних ЗМІ: журналісти, блогери - всі, хто висвітлює події на місцях, разом із іншими учасниками протесту стають жертвами урядових репресій". "Бентежить те, як білоруська влада переслідує, б'є і заарештовує представників ЗМІ", - зазначив він.

"Є ті, хто говорить, що всі обвинувачення, які ми чули сьогодні тут, безпідставні. Докази незаперечні. У незалежному звіті ОБСЄ про ситуацію в Білорусі містяться свідоцтва фальсифікації результатів виборів і масових порушень прав людини. Білорусь - найнебезпечніша країна в Європі для журналістів", - заявив Рейнсалу.

Він закликав членів Ради Безпеки ООН "усвідомлювати відсутність свободи ЗМІ, прав людини і демократичних цінностей в Білорусі".

Засідання з ініціативи Естонії як непостійного члена Ради безпеки ООН спільно організували Франція, Ірландія, Норвегія, Велика Британія і США, а також Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Польща та Україна.

На засіданні виступили представники понад 30 держав-членів ООН, зокрема, 15 країн на рівні міністрів закордонних справ або заступників міністрів. Від імені Європейського союзу також виступив глава делегації Європейського Союзу в ООН.

В роботі віртуального засідання прийняла також участь прибула в Таллінн представник опозиції Білорусі Світлана Тихановська. Вона попросила ООН "відкрито говорити про припинення насильства і беззаконня в Білорусі, включно з цензурою ЗМІ, блокуванням веб-сайтів, відключенням інтернету і скасуванням акредитації журналістів".

За даними Білоруської асоціації журналістів, які навела Тихановська, в 2020 році незалежних журналістів затримували понад 470 разів, 97 журналістів піддавалися адміністративним арештам, 50 сайтів ЗМІ були заблоковані, а 15 журналістам нині пред'явлені надумані обвинувачення.

"ЗМІ перебувають під тиском режиму, і це лише частина більш широкої картини репресій в Білорусі: затримано понад 32 тис. осіб, близько 900 підозрюваних у політично вмотивованих кримінальних справах, 400 випадків тортур, про які повідомила ООН, вісім активістів загинули в зв'язку з насильством силовиків", - додала Тихановська.

На онлайн-засіданні виступив також член президії Координаційної ради, керівник народного антикризового управління Павло Латушко зі свого боку нагадав, що в Білорусі 189 осіб вважаються політичними в'язнями.

"Мені і всім членам Координаційної ради зрозуміло, що репресії не припиняться без міжнародного втручання", - сказав він.

У Білорусі вже майже півроку тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, які відбулися 9 серпня. Переможцем оголошений чинний глава держави Олександр Лукашенко, який займає цей пост з 1994 року. Опозиція вважає результати виборів сфальсифікованими. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка, звільнення політв'язнів і проведення нових виборів. Білоруські силовики жорстоко придушують акції протесту, в зв'язку з чим останнім часом акції змінили формат, перемістилися у двори і проходять у різних районах Мінська. Захід також не визнає Лукашенка законно обраним президентом.