Українські суди швидко перебудувалися на роботу в умовах карантину, і хоча онлайн-засідання не стали звичайною практикою, карантин актуалізував проблему відсутності ефективної системи електронного судочинства.

Такими спостереженнями поділилися опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

Зокрема, суддя Великої палати Верховного Суду, член Асоціації правників України (АПУ) Олена Кібенко звернула увагу, що основними проблемами, з якими під час карантину зіткнулася українська судова система, стали необхідність швидкого внесення змін до процесуального законодавства, відсутність чітких механізмів роботи судів під час кризи та непрацюючий електронний суд.

"Якщо з першими двома система загалом упоралася, то із запуском електронного суду, - а це єдиний механізм, який дає змогу судам слухати справи у віддаленому режимі, - досить серйозні проблеми", - сказала вона.

Суддя зазначила, що електронний суд в Україні мав розпочати роботу ще рік тому, проте це питання так і не було повноцінно вирішено. "У частині судів деякі функції електронного суду працюють. Під час карантину Державна судова адміністрація затвердила порядок роботи з технічними засобами відеоконференц-зв'язку під час судового засідання. Це певною мірою розв'язало проблему з перенесенням розгляду справ на післякарантинний період, але користуватися всіма перевагами електронного суду, які мають наші колеги-судді з європейських, американських або канадських судів, ми, на жаль, не можемо", - сказала вона.

Кібенко нагадала, що наприкінці квітня АПУ спільно з проектом ЄС "Право-Justice" провела міжнародну онлайн-зустріч для обговорення питання запровадження в Україні електронного судочинства. "За кордоном саме адвокатська спільнота, а не судді чи державні органи є основними лобістами електронного суду. Тому що це зручно, швидко, дає змогу знизити витрати і заощадити час, суттєво знижує корупційні ризики", - сказала вона.

Кібенко сподівається, що загалом пандемія та карантин однозначно прискорять розвиток технологій у судах і сприятимуть запозиченню українськими суддями найкращих світових практик. "Верховний Суд уже кілька тижнів слухає частину справ у режимі відеоконференц-зв'язку. І для нас це точно позитивний досвід", - сказала вона.

У свою чергу юристи-практики зазначили, що карантин став досить ефективним засобом затягування судових процесів.

За словами юриста юридичної фірми "Астерс" Олексія Гловацького, "спочатку майже всі судові засідання судді переносили у зв'язку з карантином у країні". Більшість канцелярій судів припинила прийом громадян, залишивши лише урни для вхідної документації, ознайомлення з матеріалами справ не здійснювалося, а деякі суди взагалі заборонили відвідування навіть для учасників процесу.

"Можливо, на це частково вплинув надлишок тривожної інформації про хворобу, адже судді теж люди, тим паче, що в деяких служителів Феміди було діагностовано COVID-19. Безумовно, працювати в такому ключі було неможливо", - сказав він.

Гловацький нагадав, що Верховна Рада внесла зміни до процесуальних кодексів, продовживши терміни для подання документів у справах на термін дії карантину і надала можливість для проведення судових засідань за межами суду. "Однак усе-таки заради об'єктивності варто відзначити і негативні моменти. Якщо ваш опонент хоче, щоб засідання не відбулося або просто має намір затягнути розгляд справи, йому достатньо подати клопотання про відкладення, в якому послатися на неможливість участі у справі у зв'язку з карантином. Суди часто незалежно від обставин справи та судової інстанції задовольняють такі клопотання. За небажання сторони брати участь у судовому засіданні жодне засідання за межами суду вам не допоможе", - сказав він.

Гловацький вважає, що держава має внести зміни до законодавства, щоб "усунути цю лазівку".

Водночас він наголосив, що "суди поки що технічно слабо підготовлені до таких змін і реального потоку справ через програми відеоконференцій".

"Усі зусилля судової адміністрації мають бути спрямовані на швидкий запуск електронного суду з урахуванням усіх викликів, які диктує нам час", - сказав Гловацький.

Юрист київського офісу Baker McKenzie Ганна Бойко також наголосила, що офіційно робота судів не припинялася. Водночас суди працювали в режимі, що передбачає мінімізацію контактів працівників суду з адвокатами. Зокрема, судові засідання, призначені раніше у справах, розгляд яких відбувався за участю сторін, скасовували, а нові не призначали до закінчення карантину, проте після 24 квітня, коли карантин було продовжено, більшість суддів усе-таки почали призначати засідання і розглядати справи.

За спостереженнями Бойко, суди не припиняли розгляду справ у письмовому провадженні (без участі сторін). Деякі судді обмежували допуск у судові засідання осіб, що не є учасниками справи (наприклад, вільних слухачів, операторів, журналістів), подання процесуальних документів відбувалося в обмеженому режимі - через скриньку, поставлену на вході до канцелярії, та поштою, ознайомлення з матеріалами справи відбувалося в дистанційному режимі. Також був припинений особистий прийом громадян керівництвом судів.

Юрист зазначила, що "судам знадобилося небагато часу, щоб змінити формат роботи в умовах карантину, більшість суддів адекватно реагували на нинішні обставини і враховували побажання сторін - наприклад, оперативно електронною поштою здійснювали ознайомлення зі справами, під час призначення справ враховували побажання сторін щодо часу і дати, помічники суддів залишалися на зв'язку".

Водночас вона розповіла, що її юркомпанії як представнику сторін "жодного разу не пропонували брати участь у засіданні дистанційно".

"Найімовірніше, суди намагаються уникнути розгляду справ онлайн через відсутність і нормального програмного забезпечення, і чіткого порядку розгляду справ, передбаченого законодавством", - сказала вона.

Бойко згодна з колегами, що ситуацію могла б суттєво поліпшити ефективна система електронного суду (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, ЄСІТС). "Якби її було запущено, думаємо, після запровадження карантину не виникло б таких складнощів. Запуск цієї системи є вкрай важливим для нормального функціонування судів", - наголосила юрист.

Аналізуючи практику судів член АПУ Віктор Грабовський зазначив, що найбільш проблемним питанням, яке змушувало українців звертатися до судів, особливо на початку карантину, було питання сплати орендної плати та податків бізнесом, що тимчасово зупинив діяльність, а також організація роботи під час карантину.