Суд ЄС зняв поточні санкції c нардепа Сергія Клюєва, проте його рахунки поки що не будуть розморожені
Європейський суд, розташований у Люксембурзі, ухвалив рішення про незаконність останньої хвилі санкцій, запроваджених проти позафракційного народного депутата України Сергія Клюєва Радою ЄС у 2017 році, повідомляє "Європейська правда" в середу з посиланням на прес-службу суду.
Рішення ухвалене за скаргою, поданою С.Клюєвим у 2015 році, яка стосувалася хвилі санкцій, що діяла до березня 2016 року. Під час розгляду скарги до неї додали документи з нових хвиль санкцій, зокрема останньої, запровадженої в березні 2017 року. Проте підстави санкцій залишилися незмінними: С.Клюєв перебував під економічними обмеженнями через подання Києва про "зловживання публічними коштами".
У своєму рішенні суд ЄС зауважив, що Рада ЄС, запроваджуючи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретних осіб, а в цьому разі є підстави для "сумніву в адекватності доказів", які українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяла до уваги аргументи С.Клюєва.
Водночас, як повідомляє Deutsche Welle з посиланням на джерело в суді, суд скасував діючі санкції, а не санкції минулих років. Рахунки С.Клюєва поки що не будуть розморожені.
"Суд постановив спочатку дочекатися, коли закінчиться термін подання апеляції. Чи оскаржуватиме Європейська Рада зняття санкцій проти Сергія Клюєва, спікери відомства не повідомляють. Однак таке оскарження не має особливого сенсу з огляду на те, що санкції закінчуються 6 березня", - пише DW.
Як повідомив DW представник Ради ЄС, європейські інституції вивчать усі наявні варіанти юридичних дій і "в потрібний момент ухвалять рішення щодо подальших дій".
За інформацією видання, за період дії санкцій ЄС у Відні збанкрутували фірми, пов'язані з братами Клюєвими, - Activ Solar і SLAV Handel. В результаті найбільші кредитори цих компаній - державні "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" - залишилися ні з чим. Видані ними кредити майже на 30 млрд грн, очевидно, не будуть повернені. У результаті, щоб підтримати ці банки, уряд був змушений докапіталізувати їх із держбюджету на суму близько 20 млрд грн.
Як повідомлялося, ЄС 5 березня 2014 року запровадив санкції у вигляді замороження активів стосовно 18 колишніх високопосадовців України, зокрема С.Клюєва. Згодом санкції щороку подовжували, хоча спочатку обговорювалося питання можливого їх скасування з огляду на відсутність кримінальних справ проти деяких із цих осіб в Україні.
Після переобрання С.Клюєва до нового складу українського парламенту 4 червня 2015 року Генеральна прокуратура повідомила йому про підозру в здійсненні розкрадання державного майна, що є підставою для застосування санкцій ЄС. У жовтні того самого року санкції проти нардепа було подовжено рішенням Ради ЄС.
Верховна Рада 28 січня 2016 року підтримала подання Генпрокуратури України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт С.Клюєва за підозрою в скоєнні злочинів за ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. Його було оголошено в міжнародний розшук.
